Дуже довгий час різні філософи намагалися віднайти багато відповідей на свої запитання: що таке Всесвіт? Коли він виникнув? Чи має Всесвіт початок і кінець? Хто така людина? На думку багатьох із них Бог живе у невидимому для людського ока світі. Чому людина не може до нього просто взяти і зайти? Невидимий світ, який людина не може споглядати своїми очима, оскільки він віддалений від неї.

На жаль, ніхто не зміг дати відповіді на ці запитання. Людина залишається однією з найбільших загадок Творця на рівні зі Всесвітом. В двадцять третьому слові Бадіуззаман Саід Нурсі пише, що ж таке є людина і яким чином вона може з’єднатися з Творцем: «Людина є світлом віри, що підноситься на височині людяності, де набуває цінності гідної Раю. В темряві ж безвір’я вона опускається у самий низький стан й, тим самим, стає такою, що заслуговує на Пекельне покарання. Справа в тому, що іман (віра) встановлює зв’язок між людиною і Всемогутнім Творцем. Віра, це – деякий зв’язок. У такому випадку, людина набуває цінності з точки зору прояву в ній завдяки іману Божої Творчості та розписів Божих Імен (Атрибутів). Безвір’я ж розриває той зв’язок».

Людина можемо бачити тільки небо, зорі, Місяць, Сонце, насолоджуватися красою природи, чути мелодійний спів птахів, тобто весь видимий Всесвіт. Однак усе прекрасне може бути знищене людською рукою. Бадіуззаман Саід Нурсі вказує, що людина має особливий зв’язок між творінням і Творцем. Тому за шкоду усьому живому вона понесе відповідальність перед Творцем. Така шкода можлива лише тоді, коли людина втрачає такий зв’язок з Творцем і стає безвірною, як наслідок, природа відплачує людині тим самим «добром», бо все це здійснюється з волі Творця.

Руйнування зв’язку мж людиною і Творцем приховує творчу діяльність Господа, і, відповідно, цінність людини буде встановлюватися лише з матеріального боку. Однак цінність матеріального в людині – внаслідок того що, вона тлінна, недовговічна і являє собою деяке тимчасове тваринне існування – нікчемна. Тому в двадцять третьому слові Бадіуззаман Саід Нурсі пише, що людина є найунікальнішим витвором мистецтва Великого Господа та найтоншим і витонченим дивом Його Могутності. Господь наділив людину проявом усіх Своїх Імен, створив її як зібрання Своїх розписів і утворив її у вигляді зменшеного прикладу усього Всесвіту.

Тому, якщо людина буде дивитися у своє серце і збирати найкращі якості, які були закладені у неї її Творцем, тоді вона розумітиме весь Всесвіт, який її оточує. Таки чином буде відновлено зв’язок через віру в Господа. Якщо світло віри проникне в людину, тоді усі багатозначні Божественні задуми, що містяться в людині, можна буде читати завдяки цьому світлу. Цей, що увірував, буде читати розумом та завдяки цьому зв’язку (тобто вірі) допоможе читати іншим.

Всесвіт буде відповідати людині взаємністю і дозволить себе пізнавати. Таким чином людина наблизиться до божественної милості та зможе бути ближчою до Творця.

Тому фраза в двадцять третьому слові Бадіуззамана Саіда Нурсі: «Віра – як світло, вона освітлює людину, дає можливість прочитати весь Божественний запис у неї. Так само вона освітлює і всесвіт. Минуле і майбутнє звільняє від мороку», – звучать для нас як ніколи актуально. Світ змінюється під впливом невір’я, але існує світло, яке завжди може вивести людину з мороку омани .