В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного.

(Бесіда з частиною молоді, яка, перебуваючи серед заманливої смути, ще не втратила свій розум).

Деяка частина молодих людей, які перебувають під ударами нининішніх оманливих, заманливих пристрастей і розпусти, хвилюючись: «Яким чином ми можемо врятувати своє Вічне життя?» – звернулася за допомогою до «Рісале-і Нур». Я ж, від імені духовної особистості «Рісале-і Нур», відповів їм: існує смерть, могила, ніхто не зможе це заперечувати. Кожен, бажає він того чи ні, піде туди. І туди ведуть лише три шляхи, і, крім них, іншого немає…

Перший шлях. Для тих, хто має віру, могила – якісь двері, що відчиняються з цього світу в більш прекрасний світ.

Другий шлях. Для того, хто підтверджує існування Вічного життя, але загруз у розпусті і омані, – це двері одиночної камери вічної в’язниці, де він буде ізольованим від усіх своїх друзів. Такому обходженню він піддасться за те, що не діяв відповідно до своїх поглядів, переконань і віри.

Третій шлях. Для тих людей, які заперечують і заблукали, які не вірять у Вічне життя, – це брама вічної страти, якась шибениця, на якій будуть страчені і вони самі, і всі ті, кого вони люблять. Оскільки вони так це сприймали, то покаранням це й отримають. Дві останні ймовірності безперечні, доказів не вимагають, їх видно своїми очима.

Оскільки час смерті прихований, то  у будь-­який час вона може прийти, щоб забрати з собою людину, і для неї немає різниці – молодого або старого, то, звичайно ж, бідна людина, перед якою постійно стоїть така велика і страшна проблема, буде шукати вихід, щоб урятуватися від знищення навічно, від нескінченного одиночного ув’язнення. Пошук цього порятунку, який би перетворив для неї ворота могили на двері, що відчиняються у Вічний світ, у вічне блаженство, у світ світла, – це така велика проблема, як увесь цей світ.

Про те, що ці три шляхи – тверда істина і що вони мають ці три вищезазначені результати, повідомляють сто двадцять чотири тисячі вірних вісників – пророків, у руках яких знаходяться знамення, що підтверджують їхню правоту, – чудеса. Про це ж повідомляють і свідчать сто двадцять чотири мільйони аулія, підтверджуючи повідомлення пророків своїми духовними відкриттями (кашф) та осяяннями. І безліч учених-дослідників істини своїми твердими доказами доводить ці ж повідомлення пророків та аулія в ступені наукової безсумнівності.

Усі вони одногласно, з твердою дев’яностодев’ятивідсотковою ймовірністю повідомляють: «Урятуватися від страти й від вічної в’язниці, а також перетворити той шлях у дорогу до вічного блаженства можливо лише з вірою і виконанням її приписів».

Сотні тисяч таких вірних і надійних вісників, показуючи знамення та докази, повідомляють про те, що у ста випадках зі ста омана та розпуста безсумнівно приведуть до страти на шибениці цієї могили, що знаходиться перед очима, і до вічного ув’язнення в одиночній в’язниці, а віра та поклоніння зі стовідсотковою ймовірністю, прибравши ту шибеницю і зачинивши ту одиночну в’язницю, перетворить могилу, що знаходиться перед очима, на двері, які відчиняються до вічної скарбниці, до палацу блаженства. І якщо нещасна людина, особливо мусульманин, не дослухається до сотень тисяч цих ві­рян і надійних вісників (незважаючи на те, що в цьому світі при виборі шляху вона прислухається до слів усього лише одного вісника та відкидає шлях, на якому є навіть одна ймовірність загибелі зі ста, і якщо, не послухавши його слова, усе ж йде тим шляхом, то втрачає апетит через духовні муки від страху загибелі), чи зможе во­­­­­­­на тоді, перебуваючи перед цією приголомшливою і дивовижною, великою страшною проблемою, якщо немає в неї віри та поклоніння, – навіть якщо їй будуть віддані всі царства та насолоди всього світу – винести цей гнітючий біль тривоги, що виходить від усвідомлення того, що і її викличуть туди, і що її черга може підійти в будь-який момент? Запитую вас!..

Оскільки старість, хвороби, біди і смерть повсюди постійно нагадують і ятрять цю жахливу рану, то навіть якщо ті, хто заблукав, і розпусні отримають сто тисяч насолод і задоволень, усе одно в їхніх серцях живе те духовне пекло і палить їх. Але через глибоке сп’яніння безпечністю вони тимчасово не відчувають його.

Оскільки для віруючих і смиренних ця могила, що знаходиться перед очима, є дверима до вічної скарбниці та до нескінченного блаженства, і завдяки вірі в лотереї одвічного приречення віруючій людині випав білет, який дасть їй можливість знайти мільярди золотих, то від очікування в будь-який момент заклику: «Іди і візьми свій білет!» – вона відчує таке глибоке, ґрунтовне, справжнє задоволення і духовну насолоду, що якщо воно втілиться і це насіннячко стане деревом, то перетвориться для тої людини в особистий рай. Той же, хто через молодість залишить це велике задоволення і вибере тимчасову, недозволену, ницу насолоду, змішану з незліченними стражданнями і схожу на отруєний мед, упаде у стократ нижче тварини.

І він не зможе уподібнитися й невірним чужинцям. Бо вони, якщо й заперечують одного з пророків, можуть знати інших. Якщо і не знають пророків, можуть знати Творця. Якщо і Його не знають, у них можуть бути деякі високі духовні якості, які сприяють їхньому вдосконаленню.

Проте мусульманин і пророків, і Всевишнього, і всі досконалості знає через аравійця Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха). Той, хто залишить його виховання, не визнає більше жодного пророка і навіть Аллаха і не зможе знайти в своїй душі нічого, що стало б основою для його досконалості.

Тому що Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) – це останній із пророків і найвеличніший із них, його релігія та заклик звернені до всього людського роду, а чудеса, показані ним, і його релігія – досконалі.

Даючи урок усім людям за всіма істинами, він доводить це неперевершено ось уже чотирнадцять століть, будучи предметом гордості людства. Тому той, хто відмовляється від його виховання і релігії, уже ніде не знайде ніякого світла та досконалості і приречений на абсолютне падіння.

Отже, о нещасні люди, охоплені мирськими задоволеннями і які прагнуть забезпечити своє життя через побоювання за майбутнє! Якщо бажаєте насолоди, щастя та спокою цього життя, задовольняйтеся тим, що дозволено Божест­вен­ними Законами. Таких задоволень вам буде досить. А те, що недозволене, таїть у собі тисячу мук, що ви, звичайно ж, зрозуміли з вищесказаного.

Якщо, подібно до того, як зараз у кіно показують минулі події, були б показані стани, у яких будуть перебувати розпусники, наприклад, через п’ятдесят років, то вони, з огидою проклинаючи сьогоднішній сміх, проливали б гіркі сльози. Тим, хто бажає вічної та постійної радості в цьому та у вічному житті, необхідно в колі віри слідувати вихованню Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха).