Наскільки цінний і важливий намаз на сьогоднішній день. Протягом всього дня ми думаємо про різні хвилюючі нас речі. Про роботу, сімю, друзів, відпочинок, майбутнє, минуле… Протягом дня ми займаємося своїми справами, але не варто забувати про відведений час на намаз. Рісале і – Нур показує нам приклад цінності намазу і пояснює, чому ж людина повинна робити намаз:

«Якось один великий правитель відправив двох своїх слуг, вручивши кожному з них по двадцять чотири золоті монети, в один свій особливий прекрасний маєток, що знаходиться на відстані двомісячного шляху, щоб вони проживали там. І наказав їм: «Ці гроші використовуйте на дорожні витрати й купівлі квитка. Крім того, закупите деякі необхідні для проживання там речі. На відстані одноденного шляху знаходиться станція, де є і автобус, і пароплав, і поїзд, і літак, на яких можна дістатися до маєтку залежно від наявного капіталу».

Вислухавши повчання, двоє слуг вирушили в дорогу. Один з них був щасливим: до призначеної станції він витратив деяку частину своїх грошей. Однак із цієї витрати він витягнув хороший прибуток, яка так сподобається його пану, що капітал слуги зросте в тисячу разів.

Інший же, нещасливий слуга через своє безпутство витратив до прибуття на станцію двадцять три золоті монети. Втратив їх, витратив на різні азартні ігри. І залишилася у нього всього лише одна золота монета. Його товариш порадив йому: «Послухай! Витрать цю монету на квиток, щоб не йти по цій довгій дорозі пішки і не залишитися голодним. До того ж, наш Пан великодушний. Безсумнівно, він зглянеться над тобою і пробачить допущену тобою помилку. І тебе теж посадять у літак, і ми за день доберемося до нашого місця проживання. Інакше ж ти будеш змушений голодним, на самоті, два місяці йти пішки по якій-небудь пустелі». І хіба ж не зрозуміє навіть найбільш нерозумна людина, наскільки цей подорожній виявиться божевільним, злощасним, таким, що понесе збиток, якщо він, затявшись, не витратить цю одну єдину монету на квиток, який буде ключем від скарбу, а витратить на розпусту і тимчасове задоволення?

Отже, о людино, яка не здійснює намаз! О моя душа, що лінується здійснювати його!

Тим правителем є наш Господь, наш Творець. Один з двох слуг-подорожніх – це люди побожні, які з натхненням здійснюють намаз; інший же – люди безтурботні, які не вчиняють його. А ті двадцять чотири золоті монети – це щоденне двадцяти чотирьох годинне життя. Той особливий маєток – це Рай, станцією є могила. А та подорож – це шлях людини, яка іде в могилу, в Хашір  у вічність. Люди в залежності від своїх діянь, від ступеня свого благочестя, по-різному подолають ту довгу дорогу. Деяка частина праведних людей, як блискавка, за день пройдуть тисячолітній шлях. Інша ж їх частина зі швидкістю думки подолає за той же час відстань у п’ятдесят тисяч років, Великий Коран вказує на це двома аятами. А тим квитком є намаз – всього лише однієї години буде достатньо для здійснення п’ятикратного намазу разом з омовінням (тахарат).

І як же постраждає сама людина, як несправедливо вона вчинить по відношенню до своєї душі, наскільки суперечливий розуму вчинок вона здійснить, віддаючи свої двадцять три години на це коротке земне життя і не використовуючи всього лише одну годину для нескінченного вічного життя! Бо якщо розум погодиться віддати половину свого статку на азартну лотерею, в якій бере участь тисяча чоловік (мiж тим як імовірність виграшу – одна з тисячі), то чи не усвідомлює після цього людина, яка вважає себе розсудливою, наскільки вона входить у протиріччя із розумом і мудрістю, наскільки далекою від розуму вона є, не відкладаючи одну двадцять четверту частину свого майна у вічну скарбницю, набуття якої запевнене з дев’яносто дев’яти відсотковою ймовірністю?»

(Слова – Четверте слово, 23)

Виконуючи п’ятиразовий намаз, людина знаходить спокій душі, серця та розуму. Займаючись повсякденними справами, намаз допомагає людині повернути всі думки і увагу до Всевишнього. Таким чином людина все своє земне існування може зробити надбанням подальшого життя у Вічному світі, увічнивши своє тлінне життя.