Час – це те, що дає зрозуміти і відчути нашу обмеженість в цьому житті, дає відчути смак життя. Потрібно зрозуміти дві важливі речі – як ми приходимо у цей світ, так ми і підемо. Рано чи пізно людина починає задаватися такими питаннями як: «хто я, звідки я, для чого я тут..?». Задаючи такі питання, з часом людина приходить до певного розуміння сенсу свого життя. Звісно, кожен намагатиметься вкласти свій сенс, але факт залишається фактом – людина потребує розуміння свого існування.

Живучи в 21 ст. , де панує досить швидкий розвиток науки, техніки, різноманітних теорій та ідей, людина віддає переваги матеріальним цінностям і часто забуває про духовні, спрямовуючі всі свої сили і зусилля для розвитку матеріального. Проте виникає питання: «чи може матеріальність принести людині щастя?». Щастя – ні, а ось радість – так. Але чим є “радість”? Наприклад ви отримали новий телефон, який ви довго чекали. Ви радієте, але через деякий час цей телефон стає не популярним і старим. Радість проходить, телефон вже не приносить задоволення і хочеться новий. Щастя ж є вічним. Матеріальне не здатне дати людині відчуття щастя, адже не є вічним. Воно швидкоплинне. Сього воно є, а завтра може і не стати.

Що є вічним щастям і що є вічне? Тільки Аллах є вічним і є Тим, Хто може дати людині безкінечне щастя і радість. Варто замислитись над тим, чи правильно ми розставляємо пріоритети в нашому житті. Чи правильно ми витрачаємо наш дорогоцінний час і невже людина створена лише для земного життя..?